НАРТІАДА

СЛОВО ПРО НАРТІВ

Тут зібрані прадавнії сказання

Про героїчні нартівські діяння.

Співців про них розповідали миру,

Віддавши душу гучному фандиру.

В часи давноминулі, сиві

Це плем'я (нарти) із небес з'явились

Вони не раз краї перетинали,                                         Де велетні - уанги проживали

Одвічно в мандрах, спокою не знали,

Вони й на дно морськеє опускались.

До донбеттрів йшли, тер-турків, до гумирів Закінчували завжди битви пиром.

В підземнім царстві жили далимони,

У всіх своїх і вдача, і закони.

Вогонь в імлі, як блискавиця,                                        Це нартам він простяг свою правицю.

І люд, осяяний вогнем,

Обрав його своїм поводирем.

Як довелось натомість вогню пізнати Сміливість їх вела, честь була в пошані.

Отак, міцніли нарти на землі

Вогонь в очах і слава – на чолі.

У битвах, на бенкетах, полюванні,                                        Сміливість їх вела, честь була в пошані.

Відкинувши насильство, зло і гніт,

До волі прагнув нартівський нарід.

Він небу, навіть мужній виклик кинув –  В небесну далечінь до герцю ринув.

В тих битвах, лиходіям давши гарту,

Славетних нартів полягло багато.

Як віск на соці їх танули полки                                        Під зойк жіночий край бистрої ріки. А ратники, живі, що залишались, Знов, як колись, із силами збирались. Народний рух ронив живеє слово Й дужіла мужність в боротьбі суворій. Знов на полях, вершинах гір і крутоярах Боролись нарти довго, мужньо, яро…

Переклад з російської:

Присяжнюк Анатолій

Шана(єв) Жорж

Нартський героїчний епос – велична пам’ятка духовної культури людства посідає вагоме місце в скарбниці шедеврів світової культури. Його часто називають енциклопедією осетинського життя, поетизованою і фантастичною автобіографією народу у стародавній, овіяний міфами і легендами, період його життя. Ядром його є давній кавказький епічний цикл, сформований за скіфської доби. Завдяки дослідженням науковців використовувалася схема походження Нартіади: індоіранські міфи й легенди – скіфські й сарматські легенди й епічні сказання – кавказькі епічні цикли.

Нарти – це поетичний псевдонім осетинів, нащадків і спадкоємців стародавніх скіфів і сарматів, які увійшли до середньовічної історії Європи і Азії під іменем аланів. Заглиблюючись у давнину ми бачимо, яку важливу роль відігравали іраномовні племена в історії півдня Русі. В більш пізні часи і в ранньому середньовіччі у Візантії і Західній Європі вони були відомі під назвою алани (до речі,  ця назва, як і сама назва осетин "аллон" також походить від слова "арії", "аріана" - в сармато-аланських діалектах закономірно - "алан"). У руських літописах вони іменуються як яси.

Величним пам’ятником духовної культури стародавньої Скіфії і аланського середньовіччя є нартський епос, який знаходиться в одному ряду з такими шедеврами світової культури, як "Іліада", "Пісня про Роланда", "Нібелунги", "Калевала" тощо.

Нартський епос – це хронологія ментального становлення людини нашого типу, з відповідними цінностями й баченням місця індивіда у природі й суспільстві. Таким чином, Нартіада – вічна поема про власну гідність і відповідальність перед нащадками. В національному героїчному епосі Осетії-Аланії "Нарти" збережені сюжети і образи, котрі мають прямі відповідності в прадавній літературі Індії і Ірану. В "Нартах" відображені свідчення про релігійні і міфологічні уявлення, конкретні особливості побуту і традиційні звичаї скіфів. Слава про нардів розносилась по всьому світу. "Тільки до того часу наш нарід може називатись нардським, поки молодші будуть поважати старших, поки всі будуть уважні один до одного",- так говорив нардський народ.

Повага до жіноцтва, матерів - характерна риса майже всіх нартів. Загальною повагою і почтом мудра Шатана. Не меншою повагою і турботою оточені  й інші героїні епосу: розумна Бедоха, з образом котрої творці епосу донесли до нас  свої філософські погляди, неперевершеної краси Дзірасса, Агунда, Акола.

Нарти - носії всього мужнього, героїчного, благородного, красивого. Усі видатні громадські явища, вчинки окремих особистостей заслуговують поваги, прикладу. Нарти: "Двері влаштовуємо ми високими, бо інакше, переступаючи поріг, прийшлось би нахиляти голову і Бог подумав би, що ми постійно кланяємось йому".

У лютому 2011 року в Києві за підтримки Київського земляцтва осетинів побачило світ унікальне літературно-художнє видання "Нартіада: нартський епос: арії, скіфи, сармати, українці". Переклад нартського епосу здійснив Анатолій Стоянов — письменник, перекладач, краєзнавець, винахідник, майстер спорту. На цю фундаментальну роботу його надихнули твори українського художника осетинського походження Жоржа Шанаєва, далекого нащадка тих трьох братів Шанаєвих – Гацира, Гуцира і Джантаміра, які вперше відтворили на папері героїчний епос осетинів.

Вихід книги  було присвячено 25–й річниці початку ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За словами ініціаторів видання в цьому є внутрішній зв'язок: ліквідатори рятували матеріальний і духовний світ людей, а видання книги допомагає повернути з небуття стародавні і нетлінні скарби усної народної творчості.

Під час презентації книги в  Парламентській бібліотеці столиці художник Жорж Шанаєв закликав усіх присутніх достеменно вивчати своє коріння, походження, бо саме там людина знаходить сенс життя та інтерес до творчості. 

Чоловічі образи в нартському епосі

У героїчному нартському епосі нащадків стародавніх іранців (скіфів, сарматів, аланів) - сучасних осетин, є чимало свідчень про те, що у давні часи військовий загін і вовча зграя мали однакову назву, а воїни уявлялися вовками-псами. Насамперед, пращуром нартівського роду Ахсартагката  був Вархаг (Уархаг), ім'я якого є давньою назвою вовка.
Варто зауважити і таке: молоді нарти, щоб стати нездоланними воїнами, відбували суворий вишкіл у чоловічих військових громадах, які складалися, головним чином, із воїнів-вовків. Там же здійснювалося посвячення молоді у воїни. Проте, щоб стати справжнім воїном, молодий нарт мав взяти участь у трьох військових походах-балцах: однорічному, трирічному і семирічному.

Нартський епос оспівує життя і подвиги славних нартських воїнів-героїв. Вельми примітно подання творців епосу в осетинському його варіанті про кращі людські якості, зокрема це - доблесть у бою, помірність у їжі, повага до жінки.   Багато героїв народжувались «із каміння» (Сослан) або «із вогню» (Бетрадз), отримують «загартування», як зброю, мають кам»яне або булатне (а іноді при цьому і розжарене) тіло, що допомагає їм бути непереможними, хоч це не заважає бути дійсними людьми в розумінні почуттів і характерів.

Нарти на Кавказі стали еталоном честі. Міфічні нарти осетинів жили на схилі гори в селищі з трьох кварталів. Кожен квартал зайнятий одним із трьох основних родів Нартів. Нагорі живуть Ахсартагката, внизу Бората, посередині Алагата. Функції кожного роду чітко були визначені: Ахсартагката хоробрі і сильні, Бората багаті, Алагата міцні розумом.

У самому епосі не раз говориться, що нарти - улюбленці Бога. Вони сильні, мужні, благородні. Це гордий і безтурботний народ. Винищувати не тільки ворожі сили, але і всякі, які знайдуться навколо - в цьому вбачають своє покликання і призначення нарти. А коли вороги просто закінчуються, нарти відправляються на пошуки нових, щоб помірятися з ними силою і повернутися додому з перемогою і трофеями.

Жіночі образи в нартському епосі

Повага до жіноцтва, матерів - характерна риса майже всіх нартів. Загальною повагою і почтом мудра Шатана. Не меншою повагою і турботою оточені  й інші героїні епосу: розумна Бедоха, з образом котрої творці епосу донесли до нас  свої філософські погляди, неперевершеної краси Дзірасса, Агунда, Акола.

Розглянемо далі в першому наближенні образ богині Вод - Дзірасси, і образ богині Землі - Шатани, який мав відгалуження, з часом осмислене як її "чоловічий" іпостась - Афсаті, владика всій мисливської дичини. Ці два образи, швидше за все, виступали головними персонажами окремого "епосу" Сірт, конкурентного епосу нартів. Легенди жіночого циклу нам невідомі, а Дзірасса і Шатана збереглися тільки завдяки появі їх у нартовского епосі.

Про богиню Вод Дзірассу і її проявах можна скласти досить повне уявлення. Очевидно, що основною її образ - це власне Вода, як першоелемент Природи і Життя. Її шлюбна іпостась, представлена ​​в епосі, та ж, що і у Шатани - золоті, сріблясто-чорні і чорні лисиці, на яких нарти здійснюють шлюбні "полювання". Відзначимо, що до складу основних шлюбних втілень Дзірасси входить, крім Лисиці, ще й Птах. Коли їй приходить термін стати нареченою, Дзірасса звертається до Птиці і викрадає плоди з саду, який охороняють близнюки Ахсар і Ахсартаг. Поранена, вона відлітає до моря, перетворюється в качку (можливо - лебедя), а потім рибкою йде додому під воду.  

Шатана – вічно молода, прекрасна і мудра Мати усіх нартів, це Мати-Земля і Богиня землі в пантеоні культів Нартамонга, вона Велика Мати всіх героїв епосу, вона Велика Дружина старшого з племені Ахсартаггата - Уризмага, з яким вони виховали, вигодували всіх героїв племені доблесних.

Дослідники образу Шатани вважають основною її функцією або функцію Матері, або функцію розпорядниці. Але Шатана - те й інше разом, хоча необхідно уточнити, що як Мати - вона не родила Мати нартів, а вигодувала їх Мати. Тільки на цій основі можна етимологізувати ім'я-термін Satana: вона не родила мат' і мати-Годувальниця. Ця функція відзначена другою частиною імені-терміна - ana, - аеna, значення якого варіює в індоєвропейських мовах від "годувальниці" до "матері", що цілком відповідає обом функцій. Те ж можна сказати і про першу частину: sat сходить до ін іранському spata - "насичення, насичувати". 

Слід зазначити, що міфологічна структура нартіади багатошарова як у хронологічному, так і в етнічному сенсі. Вона вбирає в себе міфи, релігійні та світоглядні уявлення багатьох найдавніших племен і народів, з якими стикалися творці епосу.

Друзі про Жоржа Шанаєва

"НАРТІАДА В ІЛЮСТРАЦІЯХ Ж.ШАНАЄВА"

         До чого ж незбагненно багатостроката праісторія  нині сущих славетної України і в першу чергу  народження безпосередньо в середовищі її формування в епохи так званої Трипільської культури, легендарних Скіфії, Сарматії, Аланії, слав’янських племен, козаччини, котрі тривало і послідовно господарювали на цій землі, яку в свій час древності барвисто описав Батько історії Геродот.

         Від них українці успадкували життєпереможний їх генетичний  вплив, мудрість, постійне різномаїтне словарне поповнення мови.

         У міфах, легендах та сказаннях ці народи величали себе НАРТИ – народ-Герой! Та й сьогодні і в віках будуть шанувати з честю вітаючись: “Слава Україні! Героям слава!”.

         Їх священна Біблія народних поетичних сказань “Героїчний епос “Нартіада”. Буде еволюціонувати світ, прийдуть нові покоління, а епос “Нартіада” житиме вічно.

         Художник Жорж Шанаєв ініціював вперше українською нещодавнє видання “Нартіади”, створив серію численних ілюстративних рисунків до цього фольклорного епосу, який доносить інформацію про життя і діяльність народів, які жили тисячі років на нашій землі – Україні.

         Усі ілюстрації продумані так, щоб на сторінках книги не повторювалось ні в тоні, ні в композиції. Він відпрацював свій чіткий стиль рисунка, що дає йому можливість  зі знанням справи слугувати темі епосу то лаконічним штрихом, то насиченим тоном, то ледь помітною стрічкою… Художник багато уваги приділяє динаміці руху.

         Автор рисунків відображає героїчну сутність наших предків. Скіфи боролись з ворогом за свою ідентичність, за батьківську землю, котра через тисячоліття стала іменуватись Україною.

         Ілюстратор чудово володіє мистецтвом образного бачення. Мінімум мистецьких засобів і максимум ідейного завантаження теми, професійно володіє природним чуттям композиції.

         У рисунках, виконаних пером тушшю, воїни сидять на баских конях, працюють на своїй Богом даній землі, кохаються, вшановують захисників-переможців, а десь далеко на горизонті сяють вершини гір. Т.Г.Шевченко писав: “І вам слава, сині гори, кригою окуті; і вам, лицарі великі, богом не забуті! Борітесь – поборете…!”. Пророчі слова! Великий кобзар закликав і нас закликає до боротьби з північним підступним ворогом.

         Кожен рисунок художника  загадковий, продумана кожна малочисельна деталь композиції.

         В анотації до виходу в 2010 році вперше українською знакового твору “Нартіда: героїчний епос”  зазначається: “Нартський героїчний епос – велична пам’ятка  духовної культури людства…”. Я вважаю, що журі по присудженні  престижної літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького в 2012 році  чітко відреагувало при відзначенні цією премією ідеї повернення в скарбницю сучасної української літератури і мистецтва витоків праісторичних  штучно “забутих” пам’яток. На жаль, так і сталося.

         Творчість графіка Жоржа Шанаєва заслуговує уваги. Він – митець. Саме він будує і відтворює духовний світ своєї батьківщини – України. За це йому найвища нагорода як творцю!:

- Ти, художник, перетворюєш лінію в композицію – матеріальну цінність твору. Митець знає, що мистецтво завжди формує націю, людство, вимальовує композицію до безкінечності єства.

- Ти вмієш відтворити в ілюстраціях тих, хто народжується і не вмирає, і тих, хто зраджує, зрікається і продається чужому злодію.

- Майже усі люди бачать горизонт, але не всі здатні зазирнути за обрій, тому ти – обраний творити дивні скарби і засівати поле книги з  цікавими малюнками для майбутніх поколінь українців.

Чергова зарубіжна публікація в 2016 році літературно-наукового твору “Tales of the Narts” (Ptinceton Universiti Press. Princeton and Oxford)” США підтверджує надзвичайно високу компетентність видавництва Міжрегіональної Академії управління персоналом, що видало вперше українською мовою твір “Нартіада: героїчний епос” і журі Фонду культури України, які відзначили цей літературно-художній твір високою літературно-мистецькою премією імені Івана Нечуя-Левицького.

                                               М.Шелест

                                               Член Національної спілки художників України,

                                               Заслужений діяч мистецтв України,

     Заслужений діяч культури Польщі

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ХУДОЖНИКА ЖОРЖА ШАНАЄВА "НАРТІАДА" ЧОЛОВІЧІ ОБРАЗИ В НАРТСЬКОМУ ЕПОСІ    Ахсар і Ахсартаг  Ацамаз грає на сопілці на скелі найбільш високої Чорної гори Батрадз закликає до герцу злі сили неба  Батрадз на білому коні проскакує між двома рухливими скелями   Боротьба Атрадза з  Алафом  Великий Священний казан з Екзампай  Воскресіння Сирдона після того, як його кинули до Донбетра в море  Геракл  Донбетр благословляє нартів будувати млини на стрімких річках  Змієборець  Космос  Молитва на меч Навершя скіфського  клейноду   Нарти з небес з'явились  Нарти  Сослан бореться з велетнем Мукарою Тутир - володар вовків   Уаціла - покровитель громів, захисник урожаю  Уризмаг виводить із склепу Арфана  Уризмаг скидає з вежі Алдара Чорноморського  Булатний меч в дар Сослану  Уризмаг  Колесо Бапсага- чарівне колесо, що наділене властивостями живої сущності Сослан проносить пораненого товариша через 7 річок  Уризман виводить із склепу коня Афсаті - покровитель шляхетних диких звірів  Сослан танцює на вістріях мечей  Сослан визволяє сина вдови Нарти Чудесний шлем Бідаса Дуаг Еліа - володар громів  Місяць вересень. Місяць калини. Лель. Ацамаз.  Волф  Авсург під Ангушським сідлом  Батраз занурює в море меч  Скіфія. Присутність  Курдалагон  Аміон - привратник потустороннього світу  Літаюча фортеця  Сослан  Лучник  Кінець нартів  Міфічний персонаж  Сармат  Алани. Танок предків  Сослан. Сосур. Приручення коня  Скіфські пам"ятки   Гірняк срібнорудних копален Осетії-Аланії  Батрадз  Арей - вогненний Бог військової звитяги Десятипроменева зірка асів   Небесний коваль  Курдалагон подарував нартам плуга  Сказитель  Сослан Уастиржі Уастиржі Уастиржі бореться з далімоном   Бог морської стихії і покровитель коневодства Фалімасад  Уастиржі Тагімасад   Сослан несе на руках пораненого друга через 7 річок  Лук Сослана - веселка  Ойтосир Боротьба Батраза з драконом  Кондзарчасом. Визволення полонених ним дочок Сонця-Хорческу і дочки Місяця Мисирхан   Уразмаг на віслюку  Уархага знаходять Уризмаг і Хамиц  Орел несе Уризмага в море  Лучники двоє на коні  Вершник  Дуаг Еліа - володар грому і блискавки  Скіфи. Клятва побратимів  Уастиржі  Кувд  Безіменний син Уризмага верхом  на коні Аласі  Скіф чумак  Уастиржі розсікає стелю  Кузня Курдалагона  Батрадз визволяє Насрена  Зеди  Гра на фандирі  Вожак Алан Батур перемагає в боротьбі тигра (Монголія ХШ ст.)  Афсаті. Володар мисливства на благородних диких звірів  Уастиржі Ахсартаг на шляху до підводного царства Донбеттира Змагання кіннотників-джигітів   Змагання лучників Нарти. Змагання в боротьбі  Танок на коні  Уастиржі Кувд  Ахсартаг переслідує дивовижного птаха   Скіфія. Сокіл.  Уастиржі ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В НАРТСЬКОМУ ЕПОСІ    Скіфська надкурганна скульптура БАБА  Скіфи. Матріархат  Мати Скіфа Рожаниця  Апі - мати Скіфа  Богиня Апі Табіті. Скіфянка   Шлях Дзірасси  Дзірасса  Дзірасса  Дзірасса   Дзірасса  Дзірасса  Дзірасса оплакує Асара і Ахстартага  Дзірасса Дзірасса.    Дзірасса Від Дзірасси народилась Шатана  Шатана  Ацирхус Бонварнон-вранішня зірка Венера - дочка Сонця  Митсирхан - дочка Місяця  Материнство Шатана посилає звістку з ластівкою  Сафа-ланцюг над сімейним домашнім вогнищем  Скіфи, сармати, алани   Дерево роду  Автопортрет  Дзірасса і Асхартаг в підводнім царстві Дзірасса Дзірасса і Асхартаг   Народження Урузмага і Хамиця   Астарта Агрімпаса-покровителька благородних звірів   Агрімпаса-покровителька благородних звірів  Провіяння збіжжя